З появою та інтенсивним розвитком нових мобільних платформ (BlackBerry, Android, iOS тощо) у багатьох розробників мобільного програмного забезпечення виникає питання: чи є майбутнє у Java ME (платформи MIDP 1.0/2.0), і чи варто продовжувати працювати в цьому напрямку, або ж необхідно повністю переходити на більш нові і сучасні технології. Спробуємо розібратися.
Світлий бік
Якщо акцентуватися на пост-радянському ринку збуту мобільних програмних продуктів, то можна помітити наступне: ринкова частка пристроїв на платформах MIDP становить понад 70%, що є досить значущою цифрою.
Темна сторона
На жаль, J2ME досить обмежений у своїх можливостях і «габаритах» кінцевого продукту. Це стосується далеко не всіх телефонів, але якщо писати максимально крос-девайсовий продкут, всі ці обмеження варто враховувати. Перелічимо основні з них:
- Розмір скомпільованого JAR-файлу - на 20% java-пристроїв обмеження до 128КБ
- Доступ до файлової системи - лише за підтримки PIM API
- Доступ до адресної книги і повідомлень - тільки за підтримки PIM API
- Робота з камерою - тільки за підтримки MMAPI 1.1 (наприклад, на Nokia Sirocco або Nokia 2100 не підтримується)
- Робота з зображеннями - в основному підтримується тільки PNG-8 і PNG-24 без можливості накладання напівпрозорих областей на фонову графіку
- Сховище даних програми - на деяких телефонах максимальний обсяг зберіганих даних складає всього 3КБ
Є ще ряд тонкощів, але про їх ми поки опустимо.
Користувацький споживчий сегмент
На побутовому споживчому ринку J2ME-додатки можуть виживати тільки в якості міні-ігор або ODP (On-Device Portal), які не вимогливі до функціоналу телефону і є тонкими клієнтами для інформаційних порталів. При розширенні функціоналу збільшується обсяг програми, збільшуються вимоги до локального сховища даних і підключаються додаткові API, що істотно знижує спектр пристроїв, на яких програма зможе коректно працювати.
Корпоративний сегмент
Як правило, великі і середні компанії використовують корпоративне ПЗ, розроблене під Windows Mobile (системи обліку продажів торговими агентами тощо). Але досить нерідкими є випадки, коли компанія тільки запускає систему мобільного контролю продажів, але не хоче вкладати занадто багато активів на закупівлю обладнання і безлічі ліцензій. У таких ситуаціях компанія замовляє 100 мобільних телефонів на платформі MIDP в ціновому діапазоні 80 - 100 $ і замовляє розробку клієнтської java-програми обліку за 2 - 3 тисячі доларів.
У результаті початкові витрати на запуск системи контролю продажів складуть максимум 13,000 $, на відміну від варіанту з пристроями Windows Mobile, де витрати тільки на обладнання складуть порадка 30,000 $
Майбутнє
Якщо врахувати темпи зростання і розвитку нових мобільних платформ і динамічне зниження цін на девайси під їх управлінням, у усудів на платформі MIDP 1.0/2.0 залишилося 2 - 3 роки на повний вихід з основного ринку (не враховуючи, звичайно, переважної більшості людей пенсійного і похилого віку, які навряд можуть представити будь-який інтерес для продавців мобільного ПЗ).
Можна зробити цілком логічний висновок, що активно створювати і продавати J2ME-продукти сміливо можна до кінця 2012 року. У 2013-му році актуальність і попит різко впадуть, що зробить бізнес, побудований на розробці java-продуктів нерентабельним.