Призрен - сербське місто, що розташувалося поблизу підніжжя вісімдесятикілометрового гірського масиву Шар-планіна природним чином відмежовує Сербію від Македонії. Масив цей сформований тектонічними катаклізмами стрясали земну твердь у палеозойську епоху в епоху нинішню є вододілом Чорного Адріатичного Егейського морів. Примітно: назва міста означає «Прикметну здалеку фортецю» а історична область Метохія центром якої йому долею визначилося стати по-сербськи - «Монастирська земля». Можливо ці назви складають понятійний ряд «фортеця» «захист» «земля» «християнство»...
Земля ця звернена в період Візантійського розквіту в православну віру заснованими тут монастирями славилася виноградниками мигдалем фруктовими садами і каштанами. Саме в Призрені зусиллями Візантії була створена в 1019 році болгарська єпархія покликана компенсувати падіння першої Болгарської імперії. Сербському герцогу Стефану Немані ненадовго вдалося приєднати Призрен до незалежної Сербії - два роки потому в 1189 році Візантійська імперія повернула спірне місто під своє панування.
У 1204 році місто не без бою відійшло Болгарському царству. Але чотири роки потому в ході сербсько-болгарської війни Стефан II Неманич остаточно приєднав Призрен до земель Сербії, що розширювалася. У правління Стефана Душана місто в силу економічного розквіту стало політичним центром держави.
Завоювання Османською імперією не уповільнило його розвиток пов'язане з розташуванням Призрена на переплетенні жвавих торговельних шляхів. Природні процеси економічної міграції втягнули в міські квартали безліч немісцевого люду. Серед якого численністю і спаяністю виділялися албанці.
З ними на православні землі Призрена прийшло мусульманство, яке розіграло згодом сепаратистську партитуру. Це пояснюється поступово нараставшим домінуванням албанського населення над іншими народами, які вважали сербське місто своєю історичною вотчиною. Конфлікт, що виник спочатку як релігійний остракізм, завершився національною нетерпимістю в результаті якої частка албанців у сьогоднішньому Призрені становить близько 80% залишаючи сербам боснійцям, а також циганам і туркам, що сповідують мусульманство, скромні 20%.
Але продиктовані економічною реальністю кроки мали стабілізуючу дію. Обстановка в Призрені поступово нормалізується дозволяючи відновити туристичну галузь здавна живила місцевий бюджет.
Пам "ятки та екскурсії
Сам по собі Призрен зачаровує оригінальністю історичного вигляду. Це споконвічно сербське місто відрізняється великою кількістю мечетей і по-східному звивистими вуличками, які ввібрали аромат численних кав'ярень. Через хмарену в бетонні плити річку, що пронизує неспішною течією місто, перекинута маса мостів, що естетично доповнюють старовинні квартали.
Серед безлічі храмів Призрена виділяється стародавністю мечеть Мехмет-Паші, побудована в 1561 році. Зачаровує висотою спрямованого в зеніт мінарета мечеть Сінан-Паші, зведена правовірними мусульманами в 1615 році. А місцева турецька лазня - класичний хаммам XVII століття - перетворена нашими прогресивними сучасниками на виставковий зал.
